15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав (Указ Президента України від 11 лютого 2004 року №180/2004). В ОЗ Оріхівська ЗОШ І-ІІІ ст. проведено ряд інформаційно-просвітницьких заходів:

 - 14 лютого проведено єдиний урок мужності на тему: «У полум’ї війни»;

- загальношкільна лінійка «Афганістан болить в моїй душі»;

- перегляд документальних фільмів про війну в Афганістані, про вивід радянських військ з Афганістану «Війна в Афганістані», «Виведення радянських військ з Афганістану»;

- тематичні виховні години «Як довго ця війна тривала…», «Відлуння афганських гір», «Я попрошу у вічності краси і права на душевність і сердечність…», «Молодість у полум’ї війни» ;

-  виставки-конкурси малюнків «Війна очима дітей»;

 -   оформлено тематичну виставку у шкільній бібліотеці.

У вересні 1945 року закінчилась найжорстокіша у світі Друга Світова війна. Після Другої Світової війни війська СРСР брали участь у 24 локальних війнах і збройних конфліктах на території 16 іноземних держав. Найбільш масштабною та трагічною була війна в Республіці Афганістан. 10 років – з 25 грудня 1979 року по 15 лютого 1989 року тривала війна. Через афганське пекло пройшли десятки тисяч солдат. Ця жорстока війна тривала майже 10 років і вимагала великих матеріальних і людських жертв, під час неї тисячі наших співвітчизників загинули у боях і померли від ран, контузій, травм і хвороб, пропали безвісти. Нікого з нас не можуть лишити байдужими страшні цифри: кожний четвертий із майже 600 тисяч військовослужбовців, які брали участь у бойових діях в Афганістані, – наші співвітчизники, і кожний четвертий із тих, хто не повернувся з Афганістану, – також наш співвітчизник. Куди б не закидала доля наших земляків, яким довелося брати участь у військових операціях, вони з честю виконують свій ратний обов’язок та є гідним прикладом людської відданості, героїзму та мужності. Збереження пам’яті про війну та її трагедії для нового покоління – наш святий обов’язок перед тими, хто загинув у пеклі Афгану й навіки залишився молодим, кого сьогодні немає з нами. Ця війна загартувала ціле покоління громадян нашої держави, навчивши понад усе цінувати життя, людяність і справедливість. Мабуть, саме тому «афганці» відіграють таку вагому роль в процесах розбудови громадянського суспільства. В шанобі у цей день схилимо голови перед пам’яттю тих, хто загинув і з вдячністю звернемось до тих, хто живе поряд з нами…

15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав (Указ Президента України від 11 лютого 2004 року №180/2004). В ОЗ Оріхівська ЗОШ І-ІІІ ст. проведено ряд інформаційно-просвітницьких заходів:

 - 14 лютого проведено єдиний урок мужності на тему: «У полум’ї війни»;

- загальношкільна лінійка «Афганістан болить в моїй душі»;

- перегляд документальних фільмів про війну в Афганістані, про вивід радянських військ з Афганістану «Війна в Афганістані», «Виведення радянських військ з Афганістану»;

- тематичні виховні години «Як довго ця війна тривала…», «Відлуння афганських гір», «Я попрошу у вічності краси і права на душевність і сердечність…», «Молодість у полум’ї війни» ;

-  виставки-конкурси малюнків «Війна очима дітей»;

 - оформлено тематичну виставку у шкільній бібліотеці.

У вересні 1945 року закінчилась найжорстокіша у світі Друга Світова війна. Після Другої Світової війни війська СРСР брали участь у 24 локальних війнах і збройних конфліктах на території 16 іноземних держав. Найбільш масштабною та трагічною була війна в Республіці Афганістан. 10 років – з 25 грудня 1979 року по 15 лютого 1989 року тривала війна. Через афганське пекло пройшли десятки тисяч солдат. Ця жорстока війна тривала майже 10 років і вимагала великих матеріальних і людських жертв, під час неї тисячі наших співвітчизників загинули у боях і померли від ран, контузій, травм і хвороб, пропали безвісти. Нікого з нас не можуть лишити байдужими страшні цифри: кожний четвертий із майже 600 тисяч військовослужбовців, які брали участь у бойових діях в Афганістані, – наші співвітчизники, і кожний четвертий із тих, хто не повернувся з Афганістану, – також наш співвітчизник. Куди б не закидала доля наших земляків, яким довелося брати участь у військових операціях, вони з честю виконують свій ратний обов’язок та є гідним прикладом людської відданості, героїзму та мужності. Збереження пам’яті про війну та її трагедії для нового покоління – наш святий обов’язок перед тими, хто загинув у пеклі Афгану й навіки залишився молодим, кого сьогодні немає з нами. Ця війна загартувала ціле покоління громадян нашої держави, навчивши понад усе цінувати життя, людяність і справедливість. Мабуть, саме тому «афганці» відіграють таку вагому роль в процесах розбудови громадянського суспільства. В шанобі у цей день схилимо голови перед пам’яттю тих, хто загинув і з вдячністю звернемось до тих, хто живе поряд з нами…